Концепція наукової діяльності КЗ "ЗОІППО" ЗОР

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ І ПРІОРИТЕТИ

         1.1. Нормативно-правовою основою Концепції наукової діяльності КЗ «Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» ЗОР (далі – Інститут) є Конституція України, Закони України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про наукову і науково-технічну експертизу», Статут Інституту та інші нормативно-правові акти з питань наукової і науково-технічної діяльності, освіти, захисту авторських і суміжних прав; рішення Вченої ради Інституту.

Концепція наукової діяльності КЗ «ЗОІППО» ЗОР є основою для розроблення планів наукових досліджень, організації науково-дослідної діяльності, розробки перспектив наукової діяльності Інституту, визначає її пріоритети, мету, принципи, завдання та механізми розвитку.

         1.2. Основні пріоритети розвитку наукової діяльності:

1.2.1. Інститут є освітньо-науковим закладом, діє відповідно до ліцензії на провадження освітньої діяльності, проводить наукову, інноваційну та методичну діяльність, забезпечує організацію освітнього процесу і здобуття особами вищої освіти, післядипломної освіти педагогічних працівників з урахуванням їхніх покликань, інтересів і здібностей.

         Наукова діяльність здійснюються за планами, затвердженими Вченою радою Інституту у межах зареєстрованої теми і виконується його структурними підрозділами, науковими колективами, окремими науковцями згідно з чинним законодавством України.

1.2.2. Пріоритетними напрямами наукової діяльності Інституту є:

 - розвиток наукового потенціалу, розширення взаємозв’язку науки й освіти, науки та виробництва в нових соціально-економічних умовах;

 - створення різних моделей інтеграції науки і освіти;

 - розвиток фундаментальних та прикладних наукових досліджень, спрямованих на вдосконалення системи освіти всіх її рівнів, широке використання новітніх освітніх та інформаційних технологій, удосконалення науково-методичного забезпечення навчального процесу, поліпшення якості підготовки та підвищення кваліфікації науково-педагогічних кадрів;

 - забезпечення наукової діяльності дослідних підрозділів і кафедр Інституту, здійснення заходів щодо підтримки наукових досліджень молодих фахівців, молодих учених, залучення їх до наукових шкіл;

 - розвиток міжнародного наукового співробітництва з метою спільного вирішення найважливіших освітніх та наукових завдань;

 - забезпечення умов для активізації інтеграційних процесів фундаментальної науки й освіти, тісної взаємодії Інституту і його структурних підрозділів із закладами освіти та академічними установами;

 - організація інформаційної та видавничої діяльності, популяризація досягнень науки та освіти;

 - розробка та наповнення змісту стандартів освіти всіх її рівнів з урахуванням досягнень світової науки і техніки.

1.2.3. Суб’єктами реалізації цієї Концепції є педагогічні та науково-педагогічні працівники, cлухачі, студенти і здобувачі Інституту.

2. МЕТА, ЗАВДАННЯ  І ПРИНЦИПИ

Метою наукової діяльності Інституту є одержання і використання нових наукових знань з метою створення суспільно корисних наукових результатів, забезпечення якісної підготовки фахівців для відповідних галузей освіти, наукових та науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації; розв’язання комплексних завдань у сфері наукового розвитку; упровадження та використання наукових і науково-практичних результатів.

Основними завданнями наукової діяльності Інституту є:

-                   реалізація державної політики в галузі науково-дослідної діяльності та концептуальних завдань щодо формування наукової сфери України;

-                   організація науково-дослідної діяльності згідно з державними стандартами вищої та післядипломної освіти;

-                   проведення прикладних та фундаментальних наукових досліджень і розробок, спрямованих на вирішення завдань, що визначені як пріоритетні в України;

-                   розширення наукового міжнародного співробітництва, спрямованого на інтеграцію Інституту в міжнародні науково-дослідні структури;

-                   підготовка наукової, навчально-методичної літератури для адаптації навчального процесу входження до єдиного європейського освітнього та наукового простору;

-                   інноваційний розвиток неперервної освіти в контексті положень Болонської декларації;

-                   запровадження та дотримання європейських стандартів взаємодії Інституту із суб’єктами господарювання щодо проведення прикладних наукових досліджень та впровадження їх результатів;

-                   удосконалення та стимулювання науково-дослідної діяльності педагогічних працівників Запорізького регіону, слухачів і студентів Інституту;

-                   організація та проведення міжнародних, всеукраїнських, міжвузівських науково-практичних конференцій;

-                   моніторинг потреб Запорізького регіону в наукових дослідженнях;

-                   реклама результатів науково-дослідної роботи та наукових розробок Інституту в засобах масової інформації, на нарадах, симпозіумах, конференціях усіх рівнів.

Концептуальними принципами, на яких ґрунтується наукова діяльність Інституту, є:

-       безперервність, актуальність та інноваційність наукових досліджень;

-       єдність освітнього процесу і наукових досліджень та їх спрямованість на забезпечення потреб практики;

-       відповідність наукових досліджень загальносвітовим тенденціям;

-       багатогранність, всебічність та практична спрямованість науково-дослідної роботи;

-       логічна структурованість та системність наукових досліджень;

-       динамічність процесу проведення наукових досліджень;

-       доступність змісту, форми та засобів проведення наукових досліджень;

-       достатня інформативність проведення наукових досліджень;

-       апробованість результатів наукових досліджень на різних рівнях.

3. КАДРОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Підвищення рівня наукової діяльності та наукового потенціалу Інституту, відповідно до Концепції, передбачає:

-       активізацію наукової діяльності кафедр як основного базового структурного підрозділу Інституту з метою забезпечення ступеневої підготовки науковців;

-       відкриття науково-дослідних лабораторій;

-       залучення до проведення наукових досліджень фахівців з практичним досвідом наукової діяльності, які мають наукові ступені, а також науково-педагогічних кадрів з інших вищих навчальних закладів;

-       надання допомоги працівникам Інституту у підготовці та захисті дисертацій на здобуття наукових ступенів;

-       формування комплексної ефективної системи стимулювання науково-педагогічних, методичних інновацій, підготовки підручників і монографій;

-       дотримання принципів ступеневої підготовки майбутніх науковців;

-       підвищення академічної мобільності науково-педагогічних працівників та осіб, які навчаються;

-       створення наукових шкіл Інституту, розробки програм їх розвитку, реструктуризацію напрямку науково-дослідної діяльності наукових шкіл за пріоритетними напрямками;

-       активізацію науково-дослідної роботи слухачів та студентів Інституту шляхом посилення ролі наукових груп, наукову спрямованість курсових та дипломних робіт, залучення кращих слухачів і студентів до участі в роботі наукових шкіл;

-       організацію діяльності Школи молодого вченого;

-       організацію та проведення методологічних семінарів;

-       відкриття нових наукових видань Інституту.

Кадрова політика у сфері наукового забезпечення діяльності Інституту базується на таких основних принципах:

-       цілісність системи кадрового забезпечення;

-       перспективність та випереджувальний характер, що ґрунтується на прогнозуванні кадрової ситуації;

-       стимулювання наукової діяльності з метою збереження наукових кадрів;

-       відповідальність кафедр за систему підготовки молодих науковців;

-       відповідальність наукових керівників за науково-дослідну діяльність здобувачів з підготовки та захисту наукових робіт;

-       чітке визначення критеріїв добору науково-дослідницького персоналу;

-       здійснення правового і соціального захисту науковців, який забезпечує законність та соціальну справедливість вирішення кадрових питань.

4. ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ

         У результаті виконання заходів щодо реалізації Концепції Інститут має стати провідним освітньо-науковим центром регіону, який сприятиме поширенню наукових знань.

Результатами наукової діяльності Інституту мають стати:

-       пріоритетний розвиток фундаментальних досліджень як основи освіти та підготовки кадрів з урахуванням тенденцій світової науки;

-       формування нових наукових шкіл з пріоритетних напрямів науки;

-       практична спрямованість наукових досліджень та удосконалення їх впровадження;

-       створення умов для розвитку пошукових досліджень, спрямованих на вирішення загальнодержавних і регіональних наукових завдань;

-       поглиблення міжнародного, міжвузівського та внутрішньо вузівського співробітництва на основі спільних наукових програм, проектів, розробок, використання та створення спільної науково-технічної бази, організація і проведення спільних семінарів, конференцій, виставок та презентацій тощо;

-       удосконалення системи організації та стимулювання наукових досліджень;

-       виявлення талановитої молоді, комплексна організація її роботи на забезпечення послідовності в підготовці висококваліфікованих науковців за основними напрямами наукової діяльності Інституту;

-       участь у проектах і програмах співробітництва;

-       конкурентоспроможна наукова продукція;

-       поліпшення рекламно-іміджевої діяльності як невід’ємної складової ефективної діяльності Інституту на ринку науково-технічної продукції та послуг, що передбачає такі заходи:

–       рекламна підтримка виходу наукових розробок Інституту;

–       підтримка сайту наукового відділу, створення окремих сторінок наукових підрозділів та наукових шкіл Інституту;

–       видання каталогу наукових розробок Інституту;

–       розширення співпраці науковців з центральними, регіональними і місцевими ЗМІ;

–       висунення кращих наукових розробок, підручників і монографій на здобуття Державних премій України в галузі науки і техніки;

–       участь у конкурсах наукових робіт, які оголошує НАПН України, інші організації;

–       активізація наукової видавничої діяльності, збільшення кількості видань монографій за результатами досліджень;

–       започаткування нових наукових періодичних видань.